«Манасіджа» в назві твору – це одне з імен бога Ками, бога чуттєвості, кохання, бажання та насолоди. Етимологічно це ім’я походить від слів манас — розум і джа — народжений. Тобто “Манасіджа” — це “Народжений у розумі”. Тонка рефлексія того факту, що джерелом бажання є думка, а не фізіологія.
Слово «паурурава» у назві вказує на міфологічне авторство, яке приписується легендарному цареві Пуруравасу. У Ригведі є приголомшливий гімн, присвячений історії закоханості цього царя у врятовану ним апсару Урваші. Частина гімну, схоже, загубилася, але частина сюжету, що бракує, викладається в «Шатапатха-брахмані».
Блискуча апсара поставила цареві кілька умов. Він повинен був задовольняти її сексуально тричі на добу, ніколи не брати насильно і не застосовувати до неї насильство і, що цікаво, вона не хотіла бачити його оголеним, тому перелічене відбувалося вночі. Але хитрі гандхарви, яким апсара і самим подобалася, зробили так, що одну з умов було порушено, і Урваші, перетворившись на лебедя, полетіла.
Подальший сюжет про пошук коханої ви знайдете у казках на кшталт «Царівни Лебеді», але нас цікавить перша частина міфу. Складність завдання та розмаїття любовних вправ зробили Пурураваса архетипом ідеального коханця. Саме тому авторство сутри приписане йому.
Звісно, це не так. Сутра написана цілком класичним, а не ведійським санскритом. Окрім того, в ній зустрічаються терміни Натья-шастри та ньяйї. Також для позначення жіночого лона використано термін «свадхіштхана», який окреслився в Йозі приблизно до ХІІ століття. Отже, сутра написана після цього часу. З іншого боку, в ній згадуються ведійські боги, такі як Кама, Індра та Брахма, але не боги індуїстського пантеону. Крім того, описані досить вільні звичаї, наприклад, рекомендований секс до весілля. Тобто сексуальна культура ще не зіпсована ісламським чи європейським впливом. Тому я припустив би датування тексту як ХІІ—XIV ст.
(с) Андрій Сафронов, «Нотатки на полях стародавніх текстів»
athātah paurūravasaṃ manasijasūtraṃ vyākhyāsyāmaḥ ॥ 1॥
tacchāstraparijñāne yuvāvasthāyāḥ prayojakatvāt ॥ 2 ॥
aṅgacatuṣtayopalakṣito ratyānandaḥ ॥ 4 1॥
1 У доступному нам виданні цей рядок був під номером 4, ми перемістили його відповідно до структури оповідання..
Задоволення від пристрасті можна розділити на чотири етапи.
darpakodvodhane śyāmādharasudhāprāśanamaupadeśikāṅgam ॥ 3॥
Перший етап — смакування нектару з губ молодої дівчини, коли виникає бажання.
urasi kucābhyāṃ saṃśleṣaṇaṃ dvitiyamaṅgam ॥5॥
Другий етап — це притискання жіночими грудьми до чоловічих грудей.
doṣbhyām kucayorupamardanaṃ tretīyamaṅgam ॥ 6॥
Стискання грудей руками – це третій етап.
jatukāṣṭhavatsaṃśleṣaṇaṃ turīyamaṅgam ॥ 7॥
Четвертий — це з’єднання [настільки щільне], наче [поєднання] дерева зі смолою.
svādhiṣṭhānasudhāyā anuprāśanaṃ paramānandakāraḥ ॥ 8॥
[Після]2 наступає вища насолода, що досягається смакуванням нектару свадхіштхани.
ananyajasadmani sākalyenodañjipraveśaḥ brahmānandasyoupādānakāraṇam ॥ 9॥
Причина отримання насолоди [подібної до насолоди] Брахми — повне проникнення статевим членом в обитель Ками3.
udañjisāmipraveśaḥ lekharṣabhānande prayojakībhūto hetuḥ ॥10॥
Особливе джерело насолоди [що подібна до насолоди] Індри — це проникнення членом наполовину.
añjisthāne anukṣaṇavyāghātāsya sādhakatamaṃ dārḍhyaṃ paramakāraṇam ॥ 11॥
Джерело найвищої [насолоди] — це дуже потужні, часті удари статевим членом у лоно в стані сильної ерекції.
saṅkucitasvādhisthānasya bhedanakāryajanyamānandamavāṇmanasagocaram ॥12॥
Насолода, народжена активним розкриттям стиснутої свадхіштхани, — за межами обговорення та розуміння.
sardagṛdivyāghātaḥ cidābhāsasyānudarśane paramakāraṇam ॥13॥
Причина найвищого [задоволення, під час якого виникає] споглядання світла свідомості — удари в точку сардагріді4.
darpakajanyasyābhyarhitatve ekatalprāohaṇasyātyāvaśyakatvāt ॥14॥
Гостра потреба піднятися на одне ліжко [обумовлена] повагою до бажання, що народилося.
yuvatiabhilāṣā ratyutsāhavardhane hetuḥ puruṣābhilāṣāyāścānuṣaṅgikatvāt ॥15॥
Причина посилення пристрасті — це бажання молодої жінки внаслідок обумовленості [його у відповідь] чоловічим бажанням.
aupadeśikasyānaṅgasaṅgrāmasya yuvatīnamānandatṛptau prayojakatvābhāvāt ॥16॥
[Бажання ж жінки існує] через відсутність у неї прагнення задовольнитися оргазмом під час першої любовної битви5.
dvitīyāhave tu tatsattvāt ॥17॥
Але існує [прагнення задоволення оргазмом] під час другої [любовної битви].
puruṣānāṃ tadvaiparītyāt ॥18॥
У чоловіків це [відбувається] навпаки.
āliṅganakucadhāraṇdiriva nīvīśayasthāpanasyāpyabhimatatvāt smaroddīpane asādhāraṇakāraṇarūpatvāt ॥19॥
Особливий спалах пристрасті [виникає] від бажання покласти руку на лоно6, подібний [спалах пристрасті відбувається] під час обіймів, стискання грудей та інших [етапів].
vyānatādiprabandhasya yuvāvasthāyāḥ prayojakatvāt ॥20 ॥
Для молодого віку підходять пози, починаючи з пози нахилу7.
7 Йдеться про список п’яти поз тексту Kalyaana-maala, у якому «поза нахилу» — перша.
sardagṛdi-vyāghātajanyasyānandasyānubhūter ubhayaniṣṭhatvaṃ rasānandānubhūter ubhayatra saṃśliṣṭatvāt ॥21॥
Відчуття оргазму, що народжується від ударів у точку сардагріді, перебуває в обох [у чоловікові та жінці] внаслідок з’єднання насолод соками з обох боків.
secanakālaḥ sāyujyānandasya anubhavadarśane prayojakībhūto hetuḥ ॥22॥
Момент сім’явиверження — це особлива причина відчуття задоволення від злиття.
urojasaṅgrahaṇe tadgatakāṭhinyasya prayojakatvam ॥23॥
Спосіб викликати ствердіння8 сосків — стиснення грудей.
kāṭhinyasyopādānakāraṇarūpatvāt ॥24॥
Тому що [таке стиснення] — це безпосередня причина твердості [сосків].
śambarārerāyodhane udañjidhārṣṭyaprayojakatvam ॥25॥
До битви [ж] ворога Шамбари9 твердість члена [є] спонукачем,
dhātusañcayodrekasyāpi tathātvamubhayoḥ kāryakāraṇarūpatvāt ॥26॥
внаслідок того, що обидва10 [стани перебувають] у причинно-наслідковому зв’язку зі зменшенням або збільшенням соків тіла..
yonimukhe udañjimukhapraveśasyācireṇa urojodbhave paramakāraṇatvam ॥27॥
Найвища причина швидкого підняття жіночих грудей — у проникненні головкою члена в основу лона11.
prakṛtivikārasya lohitaupacayaḥ ratyutsāhavardhane hetuḥ ॥28॥
Причина зміни форм — приливання крові при збільшенні сили пристрасті.
ubhayorupacayaḥ manmathasaṅgarasya rucyutpādakatve hetuḥ ॥29॥
Причиною любовної згоди12 з появою бажання [є] приплив крові [до статевих органів] в обох.
adharāmṛtāsvādanaṃ tu aupadeśika-rasotpatternidānam ॥ 30॥
Смакування нектару безсмертя з губ є причиною появи першої із рас13.
radane daśanaṃ tu sannihitarasāvirbhāvasya kāraṇam ॥31॥
Укус зубами [є] причиною відчуття іншої раси14, пов’язаної з попередньою.
saṃśleṣaṇasyāpi pūrvoktarasasyaiva avasthāntaratvam ॥32॥
Стан, подібний до вищеописаної раси, [також виникає] при обіймах.
jatukāṣṭhavat saṃśleṣe’api caramarasasyautsargikatvena prādhānyam ॥33॥
Головне для виникнення останньої раси15 — [міцні] обійми, подібні до поєднання дерева зі смолою.
secanadiṣṭasyopariṣṭādvartamānasyānehasaḥ viragotpādane hetukāraṇatvam ॥34॥
Час після настання оргазму – головна причина відстороненості.
muhūrtakālasyopariṣṭādvartamānasya samayasyotpannavirāgasya pradhvaṃsanadvārā ratyutsāhaśaktau paramakāraṇam ॥35॥
Головна причина [повторного] виникнення пристрасті — зникнення відстороненості через 1 мухурту16 після її наступу.
nirlomayonisambhedasya puruṣaśakteḥ paramakāraṇatvam ॥36॥
Найвища причина чоловічої сили — злиття з лоном, позбавленим волосся,
puruṣaśakterabhāve sambhedaṃ kartumaśakyatvāt ॥37॥
тому що за відсутності чоловічої сили — неможливе злиття з лоном.17
pañcaśarajanye yuvatianumateḥ prayojakatvāt ॥38॥
Згідно з приписом, згода жінки — необхідна для зародження бажання,
anumatyabhāve janyāvasānasyārthākṣiptatvāt ॥39॥
оскільки будь-яка причина втрати виниклого [бажання] полягає у відсутності згоди [жінки].
sahasyadiṣṭe darpakajanyasya atīvepsitatvam ॥40॥
Особливо бажано виникнення бажання у період сахасьї (грудень-січень).
kusumasamaye’pi tathātvam ॥41॥
У період цвітіння (навесні) — також [бажане злиття].
rohitāśvasyādhiṣṭhāne ‘ṅgapradhāna-sākalyenānanyajasaṅgare yatheccham abhyanujñāsampradānam ॥42॥
У жовтні-листопаді згода до любовної битви та її головних етапів18 [дарується] відповідно до бажання.
jaivātṛkādhiṣṭhāne’pi tathātvam ॥43॥
Таким самим чином [стається] у листопаді-грудні.
anīcakāśe kāle bāhyatantrasyaiva prādhānyam ॥44॥
У період високої трави (восени) перевагу [треба віддавати] іншим мистецтвам.
uṣmakasyānehasi śaraghasrāntarite jhaṣaketorāyodhanasyābhyanujñānam ॥45॥
Під час спекотного сезону (літа) передбачається любовна битва раз на п’ять днів.
prāvṛṣi paṅktisaṅkhyāvicchedena ratijanyasyopadeśaḥ ॥46॥
[У настановах] сказано, що в сезон дощів (у липні-жовтні) пристрасть виникає раз на десять днів.
atiśyāmābhiḥ saha samprayogo janolokānandānubhave’ anuśāsanavākyasyopadeśaḥ ॥47॥
Секс із [дівчатами] старшими19 [дарує] насолоду мирського [рівня] — такий припис.
tapolokasya anandānubhave pūrvarūpapūrṇāvasthāyāḥ niyatakāraṇatvam ॥48॥
Предписана причина [набуття] відчуття насолоди [рівня] світу аскетів [полягпє] у поєднанні з молодими дівчатами.20
20śyāmā.
sarvānandasamūhebhyas utpannasyānirvacanīyānandasyānubhave upaśyāmāsamprayogaḥ ॥49॥
Секс із зовсім юними дівчатами21 — [причина] невимовної насолоди, [подібно до тієї] що виникла від збирання всіх [типів] задоволень.
21 upaśyāmā.
atikrāntāvasthayā saha samprayogo sāmānyānandasyāvabhāsakaḥ ॥50॥
Секс із жінками, молодість яких пройшла, описується як спокійне задоволення.
praveṣṭasaṅgrahaṇāttatpurastādyathecchaṃ rativilāsasyānuśāsane’ adhikāra(ka)tvam ॥51॥
diṣṭaprakṛtivikārasya praveṣṭasaṅgrahaṇaṃ ratitantrāvasāne prayojakībhūto hetuḥ ॥52॥
Право на задоволення від пристрасті за бажанням до та після заміжжя — у поясненні:
«Визначна причина закінчення практики пристрасті — заміжжя у (час) зміни віку».22
«Паурурава-манасіджа-сутра» — практично невідомий широкому загалу текст канону «Камашастри» («Науки Кохання»). Треба сказати, що текст дуже відрізняється від більшості відомих текстів як за риторикою (використовується не цілком звична для цього кола текстів термінологія), так і за ідеями, що висловлюються. У тексті певно простежується вплив йогічної термінології та тантри.
У нашому розпорядженні був виданий видавництвом «Чокомба» у середині минулого століття варіант цього тексту та з ґрунтовним змістовним коментарем на санскриті, що суттєво полегшило розуміння самих сутр, максимально лаконічних. На жаль, коментар до пари сутр виявився втраченим, що створило деякі складнощі, які вдалося подолати.
Систематизацію матеріалів виконали: Віталій Кошлатий, Катерина Сотова, Ольга Фурманюк, Дмитро Данилов та інші.
Кінцеве доопрацювання тексту: Роман Огневюк, Ольга Неліна, Ольга Черняк, Тетяна Приходько, переклад українською Тетяна Тараненко, редагування — Марта Коник.
