atha haṭha-yoga-pradīpikā saṃskṛta-ṭīkā-bhāṣā-ṭīkā-sametā
guruṃ natvā śivaṃ sākṣāt brahmānaṃdena tanyate ॥
haṭha-pradīpikā jyotsnā yoga-mārga-prakāśikā ॥ 1.1 ॥
idānīṃ-tanānāṃ subodha-artham asyāḥ suvijñāya gorakṣa-siddhāṃta-hārdam । mayā meruśāstri-pramukhya-abhiyogāt sphuṭaṃ kathyate atyaṃta-gūḍhaḥ api bhāvaḥ ॥
mumukṣu-jana-hita-arthaṃ rāja-yoga-dvārā kaivalya-phalāṃ haṭhapradīpikāṃ vidhitsuḥ parama-kāruṇikaḥ svātmārāma-yogi-īṃdraḥ tat-pratyūha-nivṛttaye haṭhayoga-pravartaka- śrīmadādinātha-namaskāra-lakṣaṇaṃ maṃgalaṃ tāvad ācarati śrī ādināthāya iti ādinā ||
1 Висвітлення хатха-йоґи.
2 Одне з імен Шиви.
3 Назва коментаря в перекладі “Місячне світло”.
4 Вчитель Брахмананди.
5 Сватмарама – можливий автор Хатха-йоґа-прадіпікі.
prathama-upadeśa
Перший розділ
Шлока 1
śrī ādi-nāthāya nama: astu tasmai yena upadiṣṭā haṭha-yoga-vidyā ॥
vibhrājate pronnata-rāja-yogam āroḍhum icchor adhirohiṇī iva ॥ 1 ॥
Вітаю великого Адінатха2, завдяки настановам якого наука хатха-йоґи, наче драбина або провідна зоря, полегшує шлях охочому піднятися до піднесеної раджа-йоґи.
tasmai śrī ādināthāya namo’stv ity anvayaḥ ।
ādiḥ ca āsau nāthaḥ ca ādināthaḥ sarva-iśvaraḥ śivaḥ iti arthaḥ । śrīmān ādināthaḥ tasmai śrīādināthāya । śrīśabdaḥ ādiḥ yasya saḥ śrīādiḥ śrīḥ ādiḥ ca asau nāthaḥ ca śrī ādi-nāthaḥ tasmai śrī-ādi-nāthāya । śrī-nāthāya viṣṇave iti vārthaḥ ।
[Щодо слів] «Вітаю великого Адінатха».
Якщо Адінатх (ādinātha) — це самаса6 типу карма-дхарая, в якій слово ādi перекладається як «перший, первісний», а nāthā — «володар», то ādināthaḥ перекладається як «Передвічний владика», тобто «володар всього», тобто «Шива». Щодо слова śrī, у цьому випадку воно перекладається як «уславлений». Тобто текст присвячений Уславленому Шиві.
Проте śrī-ādinātha може бути бахувріхі самасою, тоді śrī-ādināthā — «володар над Шрі та іншими», тобто «чоловік Шрі» (одне з імен Лакшмі), тобто «Вішну». І в такому разі текст присвячений Вішну.
yena ādināthena upadiṣṭā giri-jāyai haṭhayogavidyā haśca ṭhaśca haṭhau sūryacaṃdrau , tayor yogo haṭhayogaḥ etena haṭha-śabda-vācyayoḥ, sūrya-caṃdrākhyayoḥ prāṇāpānayor aikya-lakṣaṇaḥ prāṇāyāmo, haṭhayoga iti haṭha-yogasya lakṣaṇaṃ siddhaṃ | gorakṣa-nāthena siddha-siddhāṃta-paddhatau |
hakāraḥ kīrtitaḥ sūryaṣṭhakāraścaṃdra ucyate | sūryā-caṃdramasor yogād haṭhayogo nigadyate| tat-pratipādikā vidyā haṭha-yoga-vidyā haṭha-yoga-śāstram iti yāvat | girijāyai ādināthakṛto haṭhavidyopadeśo mahākālayogaśāstrādau prasiddhaḥ|
Отже, Адінатх виклав Парваті науку хатха-йоґи. Щодо терміну «хатха-йоґа» — його слід розуміти як «поєднання «ха» і «тха». Під складами «ха» і «тха» слід розуміти сонце та місяць, тобто прану7 та апану8. Те, що характеризується поєднанням прани та апани, – це пранаяма9. Тобто хатха-йоґа – це пранаяма. Так слід розуміти термін «хатха-йоґа».
Шодо цього наводжу цитату Горакша-натха із «Сіддха-сіддханта-паддхаті»:
«Склад «ха» означає «сонце», «тха» – місяць. Термін «хатха-йоґа» походить від поєднання сонця та місяця».
Знання, яке це пояснює, – наука хатха-йоґи. Саме цю науку, відому серед інших великих йоґа-шастр, Шива виклав Парваті.
prakarṣeṇa unnataḥ pronnataḥ | maṃtrayoga-haṭhayoga-ādīnām adhara-bhūminām uttara-bhūmitvād rāja-yogas ya pronnatatvaṃ | rāja-yogaś ca sarva-vṛtti-nirodha-lakṣaṇo asaṃprajñāta-yogaḥ | tam icchor mumukṣor adhirohiṇi iva adhiruhyate anayā iti adhirohiṇī niḥśreṇi iva vibhrājate viśeṣeṇa bhrājate śobhate | yathā pronnata-saudham āroḍhum icchor adhirohiṇī anāyasena saudhaprāpikā bhavati, evaṃ haṭha-dīpikā api pronnata-rājayogam āroḍhum icchor anāyāsena rāja-yoga-prāpikā bhavati iti | upamālaṃkāraḥ |
[Що стосується слів шлоки] «піднесена» [раджа-йога], мається на увазі «найвищою мірою визначна», тобто та, що перебуває на вищому ступені по відношенню до мантра-йоги, хатха-йоги і лайя-йоги.
Раджа-йога, яка має ознаку зупинки всіх когнітивних викривлень, підходить для стану, що перевищує пізнання.
[Що стосується слів шлоки] «охочому піднятися до піднесеної раджа-йоги» мається на увазі «той, хто прагне до звільнення».
[Що стосується слів] «наче драбина полегшує шлях», мається на увазі, що [практик] ніби підіймається за її допомогою по східцях, які світяться, тобто освітлюють [шлях].
Подібно, як драбина існує для того, щоб охочий безперешкодно піднявся на вершину замку, так і Хатха-йога-прадіпіка існує для охочого безперешкодно освоїти піднесену раджа-йогу.
iṃdra-vajrākhyaṃ vṛttam || 1 ||
Перша шлока складена розміром «індра-ваджра».
6 Складне слово.
7 Вдих або тип енергії.
8 Видих або тип енергії.
9 Проконтрольоване дихання.
Шлока 2
praṇamya śrīguruṃ nāthaṃ svātmārāmeṇa yoginā ॥
kevalaṃ rājayogāya haṭha-vidyā upadiśyate ॥ 2 ॥
Привітавши великого вчителя Натха, йогін Сватмарама зазначає, що наука хатха-йоги [існує] виключно для раджа-йоги.
evaṃ parama-guru-namaskāra-lakṣaṇaṃ maṃgalaṃ kṛtvā vighna-vāhulye maṃgala-bāhulyasya api apekṣitatvāt svaguru-namaskāra-ātmakaṃ maṃgalam ācaran asya granyasya viṣayaprayojanādāni pradarśayati praṇamya iti ||
Замість безлічі присвят [різним вчителям] [Сватмарама], склав одне, присвячене найвищому вчителю, оскільки одна ця шлока запобігає безлічі перешкод.
[Після] йогін Сватмарама привітав, тобто вклонився з глибокою відданістю своєму вчителю, тим самим позначаючи тему і призначення цього тексту.
śrīmaṃtaṃ guruṃ śrīguruṃ nāthaṃ śrīgurunāthaṃ svagurumiti yāvat । praṇamya prakarṣeṇa bhakti-pūrvakaṃ natvā svātmārāmeṇa yoginā yogaḥ asya asti iti tena । kevalaṃ rājayogāya kevalaṃ rājayogārthaṃ haṭha-vidyā upadiśyate iti anvayaḥ ।
Вчителем Сватмарами був уславлений Натх.
Під йогіном [у зверненні до Сватмарами] мається на увазі той, чий [стан] — йога.
З приводу слів шлоки «наука хатха-йоги [існує] виключно для раджа-йоги» мається на увазі, що наука хатха-йоги викладається тільки для раджа-йоги.
haṭha-vidyāyāḥ rājayogaḥ eva mukhyaṃ phalaṃ na siddhayaḥ iti kevala-padasya abhiprāyaḥ । siddhayaḥ tu ānuṣaṃgikyaḥ । etena rāja-yoga-phala-sahitaḥ haṭha-yogaḥ asya graṃthasya viṣayaḥ । rāja-yoga-dvārā kaivalyaṃ ca asya phalam ।
Тобто, головний плід хатха-йоги — це раджа-йога, але не надздібності (сіддхі).
Надздібності лише супроводжують раджа-йогу.
Тому темою цього тексту є хатха-йога, невід’ємна від плоду у вигляді раджа-йоги. Плодом тексту є звільнення методом раджа-йоги. Бажання цього плоду – це мотив.
tat-kāmaḥ ca adhikārī | grantha-viṣayayoḥ pratipādya-pratipādaka-bhāvaḥ sambaṃdhaḥ ।granthasya kaivalyasya ca prayojya-prayojaka-bhāvaḥ sambaṃdhaḥ । granthābhidheyasya saphala-yogasya kaivalyasya ca sādhya-sādhana-bhāvaḥ sambaṃdha iti uktam ॥ 2 ॥
Коли [йогін] пізнає те, що слід пізнати в цьому тексті, поєднуються текст і [його] тема. При виконанні практик [тексту], текст зіставляється зі звільненням. При вдосконаленні цих практик виникає зв’язок між назвою твору, звільненням і плідною йогою.
© 2018 – 2024 Українська федерація йоги. Всі права захищені.