prapañcottīrṇa-rūpāya namas te viśva-mūrtaye ।
sadānanda-prakāśāya svātmane ‘nanta-śaktaye ॥1॥
1. Вітаю своє внутрішнє Я, що перебуває за межами матеріального світу, яке проявлене у всьому, що сяє світлом вічного блаженства, що сповнене нескінченної сили..
tvaṃ tvaṃ evāham evāham tvaṃ evāsi na cāsmy aham ।
ahaṃ tvam ity ubhau na sto yatra tasmai namo ॥2॥
2. Я, воістину, є Ти й саме Ти, а Ти є я. Я [сам по собі] не існую. Я вітаю Те, в чому нема відмінності між мною і Тобою.
antar-dehe mayā nityaṃ tvam ātmā ca gaveṣitaḥ ।
na dṛṣṭas tvaṃ na caivātmā yac ca dṛṣṭaṃ tvam eva tat ॥3॥
3. Я постійно прагнув знайти Тебе і себе всередині мого тіла.
Ні Ти, ні Я (як відокремлені одне від одного) не знайшлися, я побачив тільки Тебе.
bhavad-bhaktasya saṃjāta-bhavad-rūpasya me ‘dhunā ।
tvām ātma-rūpaṃ saṃprekṣya tubhyaṃ mahyaṃ namo namaḥ ॥4॥
4. Попри те, що я є Твоїм бхактом і Ти проявився в мені, побачивши Тебе, як суть мого Я, [все ж] вітаю Тебе і Себе.
etad vacana-naipuṇyaṃ yat kartavyeti mūlayā ।1
bhavanmayātmanas tasya kena kasmin kuto layaḥ ॥5॥
5. Яким чином, у чому і завдяки чому може відбутися розчинення того, чия природа вже складається з Тебе.
ahaṃ tvaṃ tvam ahaṃ ceti bhinnatā nāvayoḥ kvacit ।
samādhi-grahaṇecchāyā bhedasyāvasthitir hy asau ॥6॥
6. «Ти – це я, я – це Ти», ця відмінність між нами двома не існує зовсім.
Такий стан розділення [виникає] внаслідок бажання опанувати самадхі.
tvam ahaṃ soyam ity ādi nūnaṃ tāni sadā tvayi ।
na labdhante cāvakāśaṃ vacanāni kuto jagat ॥7॥
7. «Ти», «я», «він» – ці та інші слова в Тобі ніколи не знайдуть опори, звідки ж увесь всесвіт.
alaṃ bhedānukathayā tvad-bhakti-rasa-carvaṇāt ।
sarvam ekam idam śāntam iti vaktuṃ ca lajjate ॥8॥
8. Досить розмов про розділення. Після того, як спробував на смак відданість Тобі,
Я соромлюся навіть вимовляти: «весь цей світ єдиний та сповнений спокою».
tvat-svarūpe jṛmbhamāṇe tvaṃ cāhaṃ cākhilaṃ jagat ।
jāte tasya tirodhāne na tvaṃ nāham na vai jagat ॥9॥
9. Коли проявляється Твоя природа, то існую і я, і Ти, і цілий всесвіт.
Коли ж таїшся Ти — не існує ні Тебе, ні мене, ні Всесвіту.
jāgrat-svapna-suṣupttyādyā dhārayaṃś ca nijāḥ kalāḥ ।
svecchayā bhāsi naṭavan niṣkalo ‘si ca tattvataḥ ॥10॥
10. Наче актор, Ти проявляєшся з власної волі у своїх різних станах: у пробудженні, напівсні й глибокому сні, але насправді ти неподільний.
tvat-prabodhāt prabodho ’sya tvan-nidrāto layo ’sya yat ।
atas tvad-ātmakaṃ sarvaṃ viśvaṃ sad-asadātmakam ॥11॥
11. Від Твого пробудження прокидається всесвіт, від Твого сну всесвіт розчиняється.
Тому, все, що існує та не існує має природу Твою.
jihvā śrāntā bhavan-nāmni, manaḥ śrāntaṃ bhavat-smṛtau ।
аrūpasya kuto dhyānaṃ, nirguṇasya ca nāma kim ॥12॥
12. Язик спокійнішає як вимовляє твоє ім’я.
Розум спокійнішає при згадуванні про нього. Для чого медитація на те, що не має форми і як назвати те, що позбавлене рис?
pūrṇasyāvāhanaṃ kutra sarvādhārasya cāsanam ।
svacchasya pādyam arghyañ ca śuddhsyācamanaṃ kutaḥ ॥13॥
13. Навіщо запрошувати Того, хто сам достатність? [Навіщо] сидіння Тому, хто опора всього?
[Навіщо] найчистішому вода для омивання ніг? [І навіщо] Йому вода, щоб полоскати рот?
nirmalasya kutaḥ snānaṃ vastraṃ viśvodarasya ca ।
nirlepasya kuto gandho ramyasyābharaṇaṃ kutaḥ ॥14॥
14. Навіщо обмивання Тому, хто чистий? Навіщо одяг Тому, в кому весь всесвіт?
Навіщо пахощі незаплямованому? Навіщо прикраси Тому, хто пречудовий?
nirālambasyopavītaṃ puṣpaṃ nirvāsanasya ca ।
aprāṇasya kuto dhūpaś cakṣur-hīnasya dīpakaḥ ॥15॥
15. [Навіщо] Тому, хто ні від кого не залежить, священний шнур? [Навіщо пахучі] квіти Тому, хто не користується пахощами? [Навіщо] куріння тому, кого позбавлено дихання? [Навіщо] лампада Тому, в кого немає очей?
nityatṛptasya naivedyaṃ tāmbūlaṃ ca kuto vibhoḥ ।
pradakṣiṇam anantasyā ‘dvitīyasya kuto natiḥ ॥16॥
16. [Навіщо] завжди ситому приношення їжі, [Навіщо] бетель всемогутньому?
[Як] здійснювати прадакшину навколо нескінченного? [Як] вітати Того, для кого нема другого?
svayaṃ prakāśamānasya kuto nīrājanaṃ vibhoḥ ।
vedavācām avedasya kutaḥ stotraṃ vidhīyate ॥17॥
17. Навіщо тому, що сяє власним світлом церемонія вогнів. Навіщо освітлення зброї могутньому?
Навіщо прославлення словами Вед тому, хто за їх межами?
antar-bahiś ca pūrṇasya katham udvāsanaṃ bhavet ।
bheda-hīnasya viśvatra kathaṃ ca havanaṃ bhavet ॥18॥
18. Як можна залишити того, хто наповнює зовнішні й внутрішні [простори]?
Навіщо здійснювати жертви Тому, хто ніде не поділений?
pūrṇasya dakṣiṇā kutra nityatṛptasya tarpaṇam ।
visarjanaṃ vyāpakasyāpratyakṣasya kṣamāpaṇam ॥19॥
19. Навіщо плата Тому, хто все наповнює? Навіщо задовольняти завжди задоволеного?
[Як] відкинути Того, хто є у всьому? [І навіщо] вибачення недосяжному?
evameva parā pūjā sarvāvasthāsu sarvadā ।
aikyabuddhyā tu sarveśe mano deve niyojayet ॥20॥
20. Саме таке найвище поклоніння — завжди й у всіх станах завдяки концентрованому розуму (буддхі), нехай розум буде з’єднаний з Божественним Володарем.
Переклад з санскриту — Андрій Сафронов, 28 серпня 2022.
© 2018 – 2024 Українська федерація йоги. Всі права захищені.